Ми працю любимо, що в творчість перейшла

2013-09-25

ВІДДІЛ ОСВІТИ

ГАЙВОРОНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

"Ми працю любимо, що в творчість перейшла".

Впровадження ідей В.О.Сухомлинського при викладанні предметів художньо – естетичного циклу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Чемерпіль Гайворонського району Кіровоградської області

Підготувала:

директор, учитель образотворчого мистецтва загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Чемерпіль Гайворонського району

Лобач Людмила Федорівна

Я – вчителька і на руках у мене,

Серця маленькі й долі чарівні

В очах довіра і любов до мене,

Не треба долі іншої мені.

Я – вчителька, і з гордістю крокую По цій прекрасній сонячній землі, Добро посію, душі полікую, Я – вчителька! Тож заздрять хай мені!

Займатися улюбленою справою – чи не найголовніше у житті кожної людини. А якщо захоплення стає ще й повсякденною роботою, то, окрім духовного задоволення, знаходиш – радість творчості.

Надання учням радості праці, радості успіху у навчанні, збудження в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності, віри в себе – цілюще джерело моєї педагогічної діяльності.

Педагогічна практика свідчить про те, що тільки знання, набуті самостійною працею, роблять випускника фахівцем, здатним творчо вирішувати професійні задачі та морально-етичні проблеми.

Життя вчителя – це обов'язок бути світилом, утверджувати ідеали правди, краси, добра. Учитель – це той, хто сіє зерно добра. Щастя для нього – гідні учні, які сяють, як сонце, наслідуючи його чесноти та продовжуючи його доброчинність.

Саме про це говорив В. О. Сухомлинський: "У наших школах не повинно бути нещасливих учнів, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил учня, які породжують енергію для долання труднощів, бажання вчитися".

Я вважаю, що навіть разове переживання успіху може докорінно змінити психологічне самопочуття учня. Адже успіх – спусковий механізм подальшого творчого руху особистості.

Прямий вплив на розвиток творчого потенціалу учнів є використання ідей В.О.Сухомлинського при викладання предметів художньо – естетичного циклу.

Великий педагог стверджував: "…я побачив у малюванні один із засобів, які розвивають творче мислення і уяву".

Переконана, що дитячий малюнок допомагає знайти найвищу сходинку на шляху до логічного пізнання, розвиває естетичне бачення світу.

В.О.Сухомлинський сприяв тому, щоб світ із невичерпною новизною, дивовижною красою став для дитини могутнім джерелом живої уяви, яскравих уявлень. Тому, перш за все на своїх уроках вчу дітей уважно дивитися і вдивлятися, спостерігати і думати. Спостереження за навколишнім середовищем дає основу для творчого процесу. Наприклад у хмаринках, які пливуть небом, вчу дітей, бачити різних фантастичний тварин (На що схожі хмаринки?). Бачення дітей супроводжуються фантастичними розповідями.

Треба сказати, що ніколи не нав’язую дитині свою допомогу ні в технічному виконанні, ні під час вибору кольору. Учні малюють так, як їм подобається. На уроці в 5 класі діти малювали запахи. Ось наприклад, у полину запах сіро – зеленого кольору, а сон – трава мала яскраво – малиновий колір.

Виконання практичного завдання завжди розпочинаю на основі якогось сюжету, особливо, з учнями 5 класу. Це урок – коли основна мета – домалювати травичку, сонечко, хмаринку, деревце, дощик. І тут, я намагаюся, щоб дитина спочатку відчула, що вона "тяжка хмарина", "усміхнене сонечко", "жваве, веселе деревце", "яскрава, спокійна травичка", тобто емоційно підготовлюю до відтворення своїх почуттів у композиції.

З метою створення ситуації успіху, часто практикую колективну творчу справу. Наприклад, одні учні виконують головний сюжет малюнку, а інші - домальовують дрібні деталі – листя, ягоди, краплинки.

Багатство і красу рідного краю можна побачити через казку, творчість, фантазію.

Василь Олександрович Сухомлинський свої уроки проводив у "Кімнаті казок", щоб діти мали змогу повністю поринути в атмосферу чарівного світу казки. Саме казці він приділяв особливе місце у естетичному вихованні.

На основі оповідань та казок В.О.Сухомлинського учні створюють сюжетні малюнки, в яких проявляють сміливість і багатство фантазії, іноді використовують таке кольорове поєднання, яке надає зображенню таємничості і фантастичності.

Важливу роль в розвитку творчої уяви, відіграють подорожі в світ краси природи – екскурсії. Мандрівка берегом Південного Бугу наповнює учнів яскравими естетичними почуттями. Ми малювали Ранкову і Вечірню зірку біля річки, весняну повінь. Хочу зробити висновок: зображення того, що хвилює, вражає, це своєрідна оцінка навколишнього світу. "Якщо дитина зображує те, що втілює красу, переживання краси наче проситься в слово, пробуджує образне мислення" – відмітив В.О.Сухомлинський.

Творчість неможлива без праці, а праця без творчості. Скільки творчого натхнення вкладає кожен майстер своєї справи у свою працю! Про таких говорять: "Він - художник".

"Ми працю любимо, що в творчість перейшла, і музику палку, що ніжно серце тисне. У щастя людського два рівних крила: троянди й виноград, красиве і корисне", - ці слова є гаслом моєї педагогічної діяльності вчителя образотворчого мистецтва. Не талановитих дітей немає. Всі діти трудолюбиві. Дітей треба захопити працею, осяяти їх працю творчістю.

В.О.Сухомлинський сказав: "Музичне мистецтво в школі є фактично не вихованням музиканта, а перш за все виховання людини". Це стосується і предметів художньо – естетичного циклу, завдання яких є виховання людини з розвинутою творчою уявою, фантазією, образним мисленням, тобто людини, наділеної такими рисами, які знадобляться їй упродовж усього життя й у будь – якій галузі людської діяльності.

Кiлькiсть переглядiв: 702

Коментарi